РХПшниця Günlüğü, 01 Kas 23

Вітаю! Класна робота! Все ж таки, скільки часу Ви скидували вагу?  

Супер!!!  

Почала худнути в травні, а зараз -10 кг. Тобто 6 місяців, здається. Довгувато, але якщо б я не зривалась і не втрачала мотивацію — було б швидше. Але є як є 

Круто. На якій калорійності? Як часто зривалися? Рахували при цьому калорії? Після зривів їли менше чи не урізали свій калораж? І за пів року при невеликій зайвій вазі це крутий результат. 

На якій калорійності? Як часто зривалися? Рахували при цьому калорії? Після зривів їли менше чи не урізали свій калораж? Худла спочатку на 700-900 калоріях, потім пішли зриви, потім забила на схуднення на місяць десь, потім знову 900 калорій, знову зриви, потім перейшла на харчування до 1200 калорій, вага йде потихеньку вниз. Але постійно є бажання знизити калорії до мінімуму. Їм зараз на 1000-1200. Зривалася досить часто, з'їдала десь в районі 1500-2000 калорій. Після зривів їла так, як завжди, не урізала свій калораж, бо куди ще урізати 700-900 калорій  

Будь ласка будьте обережні. Минулого року я худла абсолютно так само, я к і ви але половину часу їла на 700ккал без зривів. Я постійно урізала калораж(спочатку було 900, потім урізала до 800, а під кінець мого 'експерименту' їла на 600). Після нового року почались постійні зриви, які відбувалися кожні 3-4 дні. Через місяць це почало відбуватися кожні 2 дні. В той час я могла з'їсти до 3500ккал. Я вставала зі столу тільки коли мені ставало складно дихати, йти, коли мій живіт розпирало від такої кількості їжі( але, на диво, мене взагалі не нудило). Так з 52.4 за чотири місяці я набрала вагу, з якої починала-64кг. Як тільки це почалося, я намагалася знайти інформацію про те, що зі мною відбувається, адже це не були звичайні зриви, та про це потім. Згодом я дізналася, що таке(вибачте, не знаю як перекласти на укр) компульсивное переедание(скорочено кп). Від звичайних зрівів воно відрізняється тим, що людина за короткий період часу, наприклад за 2години з'їдає величезну кількість їжі. Це може бути 2000ккал, 5000ккал, знаю людей, які з'їдали 10000ккал. Під час 'приступів' не можливо себе контролювати. Є ті, хто плаче, сидячи за столом, але всеодно кладуть ще один шматочок торта в рот. Так відбувається, бо люди з кп фізично не можуть себе зупинити. І я була такою ж самою і так само ридала, бо не могла з собою нічого зробити. Потім я почала дивитись багато відео з інформацією про кп, але результатів майже не було. Через деякий час я дізналася про книгу Світлани Броніковой "Интуитивное питание", яка все чудово пляснює. Книга ділиться на 2 частини(1- теорія, 2-фішки, що допоможуть подолати кп і інші розлади харчової поведінки), я все ще на першій, але навіть просто теорія змогла мені допомогти, бо вона змінює моє ставлення до себе, а також допомагає зрозуміти, що із цих дієтичних міфів правда, а що фігня повнісінька і доводить це науковим обґрунтуванням. Зараз мені трохи легше. Я вже не їм на 3000ккал, але десь раз у 2-3 дні можу переїсти. Та це вже не кп, а звичайний зрив, тому для мене це не так страшно. Чому я тожі повернулась до підрахунку калорій? Через численні зриви я не розумію скільки мені потрібно їсти, щоб тримати вагу і скільки, щоб худнути. Тому довше ніж місяць я рахувати не буду. Я дуже вас прошу, запитайте в себе: "Чи можу я зараз відмовитися від підрахунку ккал?". Якщо у вас це викликає страх, або дискомфорт, це вже перший дзвіночок. Намагайтеся знизити кількість днів підрахування, не робіть це своєю звичкою, адже рано чи пізно настане день, коли ви не зможете підрахувати, наприклад обід. Це викличе у вас величезну бурю емоцій, яка приведе вас до зриву. Тому спробуйте рахувати через день, наприклад. Це дасть вам змогу контролювати себе і при цьому навчить вас самоконтролю без всіляких таблиць